Стаття "Негативний вплив інформаційного простору на дітей"
Останнім часом громадськість та науковці все більше відзначають посилення негативного впливу на дітей засобів масової інформації (і в першу чергу Інтернету та телебачення). За даними дослідників (І. Черезова, Д. Салюк) вітчизняний підліток за середньостатистичними показниками проводить біля телевізора 3-5 годин на добу . Телевізор та Інтернет розповідає чи показує дитині більше «оповідок», ніж батьки, друзі чи вчителі, і досить часто діти довіряють цим оповідкам не менше , а іноді навіть більше ніж рідним і близьким.
За даними Американської медичної асоціації, за роки, проведені в школі, середньостатистична дитина бачить по телевізору 8000 убивств та 100000 актів насильства. Крім того, дослідники дійшли висновку, що телебачення пропагує розбещеність.
У результаті маємо звикання до негативних сцен, уявлення, що основний шлях вирішення більшості проблем – насильницький, та формування вельми дивних ідеалів чи взірців для наслідування (позитивний герой бойовика, на загал, стріляє чи вбиває учетверо більше, ніж герой негативний). Дані соціологічного дослідження канд. псих. наук О. Ю. Дроздова (Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України) зазначають що 58% молоді прагнуть копіювати поведінку телегероїв, здебільшого з іноземних фільмів, а 37,3% молоді взагалі готові вчинити протиправні дії, наслідуючи телегероїв.
І таких випадків все більше. Наукові дослідження підтверджують негативний вплив телебачення та Інтернету на збільшення рівня злочинності.
Користування засобами масової інформації (ЗМІ), зокрема соціальними, є одним з найбільш поширених видів діяльності сучасних дітей та підлітків. Будь-який веб-сайт, що дає змогу здійснювати соціальну взаємодію, вважається соціальним ЗМІ. До них, зокрема, належать сайти соціальних мереж (Facebook, MySpace, Twitter), азартних ігор і віртуальних світів (Club Penguin, Second Life, Sims), відео-сайти (YouTube) і блоги.
Часом буває важко визначити, чого більше від наданої інформації - користі або шкоди.
Однією із причин негативного впливу є пропаганда ЗМІ культу насильства та жорстокості.
Ще одна складова поширення насилля – комп’ютерні ігри. Л. Семенюк, Р. Уолтерс, І. Фурманов і ряд інших відомих психологів сьогодення виділяють їх як один із основних подразників психіки молоді.
Щоб протидіяти негативному впливу на дітей ЗМІ слід об’єднати зусилля батьків, громадських організацій, відповідних державних структур. Але як би держава не забороняла ті чи інші фільми чи сайти з елементами насилля чи розпусти, якщо батьки не будуть приділяти значної уваги своїм дітям, і в родині не буде створена атмосфера довіри і любові, то ніякі заборони не діятимуть. Зокрема за даними НЕК майже 76% батьків не цікавляться тим, які вебсайти відвідують їхні діти. Втім, експерти такі цифри пояснюють не байдужістю батьків, а їхньою необізнаністю. Тому батьки повинні своїм власним прикладом надихати дітей на добрі справи і бути для них моральним авторитетом, і тоді дітей не буде тягнути до заборонених речей. І тільки тоді ,коли будуть об’єднані зусилля батьків, держави і громадськості, ми зможемо досягнути значних успіхів у вихованні підростаючого покоління. Діти- це наше майбутнє. І якщо ми не зупинимо вчасно цей дев’ятий вал низькопробної і аморальної продукції, який вливається в їхні голови, спотворюючи дитячу свідомість та душі, то майбутнього у наших дітей просто не буде.
Заступник директора з виховної роботи
Новоархангельського навчально – виховного об’єднання №2
Онищенко О.Б.