Екологічне виховання

„ Екологія” – в перекладі з грецької означає вчення про дім. Однак екологія – не тільки наука. Це перш за все світорозуміння людини, яке включає в себе і свідоме ставлення її до всього сущого, і формування екологічної культури кожного члена суспільства. А тому важливе завдання, яке стоїть перед школою –це формування уявлень учнів про взаємозв’зки процесів і явищ у природі, про її об’єктивну та універсальну цінність, місце людини в природі як її невід’ємної частини та необхідність дбайливого ставлення до природи

Екологізація виховного процесу неможлива без проведення виховної роботи з учнями, в основу якої повинна бути покладена екологічна ідеологія українського суспільства з такими принципами:

- відмова особистості від пропозиції стороннього спостерігача;

- відмова від визнання пріоритету сили;

- відмова від конфронтації з природою, гігантоманії;

- бережливе ставлення до навколишнього світу;

- забезпечення знань про красу навколишнього світу.

Людина – не єдина вершина еволюції, але тільки вона здатна керувати екологічною сферою всієї планети.

Охорона навколишнього середовища –

це не регіональне, а національне і навіть більше того – інтернаціональ-

не, всесвітнє завдання.

Тому працюючи по напрямку екологічного виховання, в школі проводиться багато позакласних виховних заходів: конкурси, вікторини, інтелектуальні ігри на екологічну тематику.

Сім’я – основна ланка, первинний соціальний осередок розвитку особистості дитини

Сучасна сім’я – складова частина суспільства. Спілкування батьків і дітей дуже важливий фактор для розвитку особистості, засіб отримання дітьми інформації про навколишній світ, набуття досвіду взаємостосунків людей, засіб згуртування сім’ї. Завдання батьків, їх сімейного спілкування – соціалізація дитини, оволодіння рідною мовою, розширення її кругозору, розвиток творчих здібностей, пізнавальних інтересів, морально-вольових почуттів та якостей. В процесі спілкування батьки виховують у дітей почуття любові до рідних, гуманне ставлення до оточуючих.

Шкільне життя на кожному кроці переконує педагогів у тому, що кращими класами бувають, як правило ті, в яких переважна частина батьків активно допомагає класному керівникові. Педагогічний союз класного керівника, вчителів і батьків – могутня виховна сила.

Саме життя вказує на необхідність усім включитись у справу виховання дітей. Потрібно так організувати життя учнів, щоб не тільки навчальна робота, а й громадська, органічно входила в їхнє життя, щоб вони відчували, що їхні справи справді необхідні суспільству так само, як і праця дорослих

Щоб правильно виховувати дітей батьки повинні висувати високі вимоги до своєї поведінки, праці, до виконання сімейних обов’язків. Свідома оцінка батьками себе як вихователів, розвиток і набуття вмінь, якостей, необхідних для виконання батьківської місії, є надзвичайно важливою. Батьки повинні знати чим живе дитина, її потреби, інтереси, захоплення, переживання. Батьки повинні поважати дитину як особистість, рахуватись з її людською гідністю, повсякчас виявляти інтерес до її успіхів у навчанні, праці, громадських справах.