Рекомендації батькам щодо організації трудового виховання в родині

Якщо ви бажаєте бачити свою дитину працьовитою(а лише це дає можливість реалізувати себе в житті й претендувати на успіх), то необхідно дотримуватись таких рекомендацій:

1.Ніколи не позбавляйте своїх дітей в сімейній праці, якої б кваліфікації й уміння вона не вимагала. Це не тільки виховує потрібні в майбутньому сімейному житті навички, але й формує звичку, потребу весь час робити щось для родини, є запорукою майбутнього сімейного благополуччя.

2.Трудове виховання потребує від батьків терпіння, наполегливості педагогічного такту. Однак тиск збоку дорослих, надмірний примус може насторожити дитину, викликає в неї протест. Щоб цього не трапилося, батьки в першу чергу мають знати, які види праці запропонувати своїм дітям. Для дітей не треба шукати певну роботу, досить уважно спостерігати за ними – вони самі знайдуть таку роботу, яка їм подобається. Згодом у них сформується стійкий інтерес до визначених видів праці, що згодом може розвитися і стати основою при виборі професії.

3.Окремі види праці дуже важливо закріпити за дітьми в вигляді постійних трудових доручень. Звичайно, це не виключає необхідності давати разові, короткочасні завдання. Даючи дітям короткочасні чи більш тривалі доручення, доцільно обов’язково домагатися їх виконання, доведення справи до кінця. Як короткочасні, так і тривалі доручення несуть у собі величезні виховні можливості: під час їх виконання й при отриманні позитивних результатів дитина відчуває радість праці, розвиває в собі почуття гідності, бажання бути завжди корисним.

4.Морально заохочуйте трудові зусилля кожного члена сім’ї. Виконання роботи має у підсвідомості асоціюватися з одержанням у підсумку позитивних емоцій. Страх невдачі не повинен обмежувати ініціативу й творчість.

5.Наочний приклад батьків, їхній спосіб життя, демонстрація ними задоволення від власної праці – найкращий метод виховання дітей. Невипадково існують сімейні династії, коли діти обирають собі професію батьків, тому що батьки всім своїм життям виховали повагу до цієї професії, сформували в дітей бажання повторити в житті й у роботі своїх батьків і матерів.

6.Ніколи не виносьте ”сміття з хати”. Підтримуйте авторитет і повагу до своєї професії у членів сім’ї, інакше вашій дитині буде важко перебудувати власну свідомість, і за інерцією вона аналогічно буде ставитися до своєї “служби” й не досягне успіху й визнання.

7.Ніколи не розділяйте в сім’ї працю на «чоловічу» й «жіноч

у». Будь-яка справа має виконуватися якісно. У цьому – запорука виховання почуття обов’язку щодо будь-якої праці, необхідність якого висуває життя .

8.Велике значення має особистий приклад батька й матері. Спілкування дітей з батьками в процесі спільної домашньої роботи, на городі впливає на виховання їхньої працьовитості , позитивно впливає на розвиток самостійності , вимогливості до себе, колективізму, відповідальності, дбайливості й багатьох інших якостей. Причому для вдосконалення ведення домашнього господарства необхідне розумне планування й чітка організація домашньої роботи, справедливий розподіл домашніх обов’язків між усіма членами сім’ї, творче ставлення до праці, коли кожен охоче, без примусу, з душею виконує свої обов’язки в сім’ї.

9.Для трудового виховання в сім’ї характерні неперервність, тривалість і стійкість. Як правило, правильне ставлення батьків до виховання дітей дошкільного і раннього шкільного віку позитивно відбивається потім на їх навчальній, трудовій і громадській активності.

10.При організації трудової діяльності в родині доцільно використовувати різні ігрові прийоми.